Транспортна модель для міста Ужгорода та околиць розробляється в рамках проекту міжнародної технічної допомоги Норвезького фінансового механізму «Стратегія адаптації до зміни клімату та кроки щодо пом’якшення наслідків для транскордонного регіону SK – UA (CLIMADAM)».
Партнери зазначеного проєкту – Агентство підтримки регіонального розвитку Кошице Словацької Республіки, управління містобудування та архітектури Закарпатської обласної військової адміністрації та ГО «Інститут розвитку Карпатського регіону» – наразі працюють над розробленням транспортної моделі для міста Ужгорода та околиць.
Транспортна модель є сучасним ефективним інструментом прийняття управлінських транспортних рішень, що дозволяє сформувати різноманітні сценарії розвитку досліджуваної області та порівняти ефекти від тих чи інших прийнятих рішень. До створення ТМ залучено «Ситуаційно-аналітичний Центр» та компанію «Про мобільність», які вивчають поточний стан транспортної системи, пріоритети і потреби кожної громади та великих міст регіону, плани щодо впорядкування і розвитку транспортної інфраструктури.
Для обговорення актуальних питань щодо розумних транспортних рішень у місцевих громадах за круглим столом зібрались крім організаторів – Ужгородської міської ради та ГО «Інститут розвитку Карпатського регіону», головний архітектор області, начальник управління містобудування і архітектури Закарпатської ОВА Микола Пігуляк, головний архітектор міста Олег Боршовський, начальник відділу транспорту міськради Петро Бобик, керівник ТОВ «Про мобільність» Дмитро Беспалов, фахівець ТОВ «Про мобільність» Оксана Мирошниченко, керівники громад та представники відділів транспорту, головні архітектори з Холмківської, Оноківської, Середнянської, Ставненської ТГ, онлайн долучилися партнери зі Словаччини.
Дискусію відкрив заступник Ужгородського міського голови Василь Пинзеник, який вважає, що Ужгород має бути містом без заторів, максимально пішохідним, із мережею добре спланованих платних паркувальних майданчиків. Від транспортної моделі насамперед потрібні відповіді, як усе це організувати, врахувати потреби автомобілістів, велосипедистів, пішоходів, де має бути односторонній/двосторонній рух, де встановлювати світлофори тощо.
Начальник управління містобудування та архітектури Закарпатської ОВА Микола Пігуляк та головний архітектор Ужгорода Олег Боршовський наголосили на важливості узгодженості транспортної моделі з генеральними планами територій.
Керівники територіальних громад Ужгородського району розповіли, що потребують регулярного, за чітким графіком сполучення комфортним транспортом із обласним центром, розбудову мережі велосипедних велодоріжок з метою забезпечення потреб місцевого населення, котре доїжджає до м. Ужгород на роботу, у справах, для отримання освітніх, медичних, культурних та інших послуг. Основними проблемами виявились – недостатність громадського транспорту, відсутність чітких графіків його руху, неналежний стан доріг як для транспорту, так і для пішоходів, відсутність сполученої мережі велодоріжок та можливості пересуватися на електросамокатах й інших видах транспорту. Наголошувалось, що регіон потрібно з’єднати із сусідніми селами та містами Словаччини і синхронізувати транспорт між ними, оскільки Ужгород не має територій для розвитку, а тому потрібна системна співпраця міста та сусідніх громад.
Представники ТОВ «Про мобільність» зазначали, що зараз Ужгород – одне з найавтомобілізованіших міст, а це, крім логістики, шкодить й екології. Дмитро Беспалов розповів, що фахівці вже проаналізували ситуацію з накладанням на карти кількості населення в Ужгороді та околицях і його потреби, зокрема, трудову міграцію; мережу доріг, швидкість, інтенсивність руху; сукупний тижневий пробіг приміських автобусів; особливості залізничного сполучення; інтенсивність використання водіями та пішоходами вулично-дорожньої мережі та ін.
Голова ГО «Інститут розвитку Карпатського регіону», професор Наталія Каблак наголосила, що саме зараз у процесі розроблення транспортної моделі є надзвичайно важливим врахування бачення кожної із громад щодо подальших планів розвитку транспортної інфраструктури, у тому числі і велосипедної, та подолання викликів, які ставить сучасний стан справ в країні. Тому за підсумками обговорення домовилися про подальші кроки для якісної підготовки транспортної моделі, зокрема, про те, що у громади надішлють додаткові запити для детального уточнення вихідних даних.
