Зміна клімату часто сприймається як глобальне незворотне явище, на яке важко впливати на місцевому й регіональному рівнях. Проте заходи, які вживаються на глобальному та національному рівнях повинні підсилюватися відповідними діями і на регіональному й місцевому рівнях.
Про це, а також про надзвичайну актуальність сьогодні для суспільства тематики змін клімату, їх запобіганню та адаптації у своїх виступах висловили думку Растіслав Трнка – голова Кошицького самоврядного краю, Іштван Петрушка – заступник голови Закарпатської облдержадміністрації, Яна Дацкова з Міністерства інвестицій, регіонального розвитку й інформатизації Словацької Республіки, Гамлет Погосян – Генеральний директор Директорату автомобільного та електричного міського транспорту Міністерства інфраструктури України, Богдан Андріїв – Ужгородський міський голова.
У конференції брали участь Олександр Білак, начальник управління єврорегіональної співпраці Закарпатської облдержадміністрації, Оксана Кисіль національний координатор проекту ЄС «Угода мерів-Схід» в Україні, Вікторія Яшкіна, національний координатор проєкту ЄС/ПРООН «EU4Climate» в Україні, Ольга Сютікова та Галина Трипольська, національні консультанти ПРООН проєкту ЄС/ПРООН «EU4Climate» в Україні, Олександр Ігнатенко та Анастасія Овдієнко, експерти проєкту ЄС «Посилення спроможності регіональних та місцевих органів влади для впровадження та застосування законодавства ЄС у сферах захисту навколишнього середовища, протидії кліматичним змінам та розвитку інфраструктурних проєктів».
Учасники конференції проаналізували проблематику адаптації до зміни клімату, пом’якшення наслідків її впливу від глобального до національного та місцевого рівнів. Водночас предметом доповідей стало питання побудови транспортних моделей як одного із способів пом’якшення впливу змін клімату на навколишнє середовище. При цьому зазначено, що найважливіший результат полягає у скороченні викидів парникових газів через зменшення кількості індивідуального транспорту та надання переваги громадському транспорту, що безпосередньо спрямовано на пом’якшення змін клімату.
У першому блоці конференції: Зміна клімату – адаптація і пом’якшення наслідків від глобального до національного рівня
актуальну тематику щодо діяльності держави у напрямку реалізації політики у сфері зміни клімату розвинули зі словацької сторони – Йозеф Шкультети, начальник департаменту політики зміни клімату Міністерства охорони навколишнього середовища Словацької Республіки, а з української сторони – Михайло Чиженко, начальник відділу політики адаптації до зміни клімату та кліматичної звітності Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України та Олена Майстер, виконуюча обов’язки начальника відділу кліматичної політики Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. Зокрема, в Україні наразі проводиться масштабна робота з розроблення Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року. Михайло Чиженко у своїй доповіді детально розповів про передумови її розроблення та технічну підтримку цього процесу в рамках проєкту ЄС/ПРООН EU4Climate із залученням до робочих груп представників міністерств, наукових установ, громадських органгзацій, бізнес-асоціацій інших експертів різного спрямування; згадав про основні ризики для національної безпеки, спричинені зміною клімату, вплив зміни клімату в Україні на сектори та природні компоненти, означив крос-секторальні проблеми, зауважив на очікуваних результатах від впровадження національної Стратегії та ролі залучення громади до її реалізації. Олена Майстер висвітлила основні законодавчі та нормативно-правові акти, що регулюють кліматичну сферу, наголосила, що сьогодні очікуваний національно визначений внесок України до Паризької угоди – це скорочення викидів парникових газів на 65% у 2030 році від рівня 1990 року (національна ціль з урахуванням усіх секторів економіки, при цьому обсяг інвестицій для реалізації вищезазначеного сценарію в усіх секторах становить 102 млрд євро до 2030 року). Задля цього, до прикладу у транспортному секторі України, передбачається підтримка попиту на електромобілі; зростання частки електромобілей до 15 % від щорічних реєстрацій авто в 2030 році; збільшення частки використання біопалива; розвиток низьковуглецевого громадського транспорту, залізничного та водного.
У другому блоці конференції: Зміна клімату – адаптація і пом’якшення наслідків від регіонального до місцевого рівня
учасники конференції мали змогу ознайомитись із дослідженнями кліматичних змін фахівцями Словацького гідрометеорологічного інституту – Павелом Штястним, а також Українського гідрометеорологічного інституту Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Національної академії наук України – Юрієм Набиванцем, заступником директора з наукової роботи (з питань гідрології та моніторингу водних обє’ктів). Для загалу Юрій Набиванець презентував дослідження кліматичних змін сильних опадів території Закарпаття та наукові розробки Українського гідрометеорологічного інституту в системі гідрометеорологічного моніторингу України.
Моніка Вішньовська, координатор проєкту від Кошицького самоврядного краю та Наталія Каблак, координатор проєкту від Закарпатської області розповіли про основні завдання проєкту CLIMADAM та про основні заходи, які він покликаний реалізувати. Зокрема, складовою проєкту є підготовка адаптаційної стратегії для Закарпатської області, в якій буде наголос на те, що зміни клімату відчутні вже тепер і вони будуть у майбутньому, тому сьогодні уже потрібно до них готуватися та вживати конкретні заходи, щодо пом’якшення іх впливу. Микола Пігуляк відмітив важливість транскордонного планування територій та формування містобудівного кадастру, як основного документу при прийнятті управлінських рішень.
Як зазначив Ян Дзурдженік -менеджер Агенції підтримки регіонального розвитку Кошице, основний акцент буде поставлено на зниження чутливості до наслідків зміни клімату та на покращення адаптаційного потенціалу . При цьому основну складову стратегії становитиме проєкт заходів у сфері навколишнього середовища (для відновлення ландшафту , громадського простору в населених пунктах ), у соціальній сфері й галузях економіки .
У Кошицькому краї розроблятимуться заходи адаптації на місцевому рівні і будуть проведені в басейні ріки Ронява. Водночас буде запропоновано перелік відновлювальних заходів , зокрема таких , що спрямовані на затримання води в грунтах.
Саме таким відновлювальним заходам, у тому числі щодо відновлення внутрішньобудинкових територій, сільськогосподарських земель і лісових угідь були присвячені доповіді Павола Месашора (HUBa Coworking), Ладіслава Жідекв (ГО “Ekoenergia”) та Павола Шутий (ТзОВ “EKOSTAV Oščadnica”).
Дуже цікавим і змістовним став третій блок конференції: Сталий транспорт як підхід до пом’якшення наслідків зміни клімату.
В Україні на національному рівні цією галуззю керує Міністерство інфраструктури, яке під час конференції представив Гамлет Погосян – генеральний директор Директорату автомобільного та електричного міського транспорту. Учасники конференції мали змогу дізнатись про основні положення Транспортної стратегії України на період до 2030 року, серед завдань якої в числі інших є покращення якості надання транспортних послуг, наближення їх рівня та розвитку інфраструктури до європейських стандартів, підвищення рівня безпеки та зменшення негативного впливу на навколишнє природне середовище. Зазначив, що забезпечення ефективного виконання Плану заходів з реалізації Стратегії здійснюється з використанням відповідних інструментів моніторингу ключових показників ефективності та посилення інституціональної спроможності Мінінфраструктури та інших центральних органів виконавчої влади.
В той же час Андрій Леміш – заступник генерального директора Директорату автомобільного та електричного міського транспорту Мінінфраструктури розповів про проект «Громадський транспорт України», який впроваджується з ЄІБ та іншими містами України, де зауважив на важливості і ролі міського громадського транспорту.
У цьому контексті, з точки зору практичного застосування цікавими для аудиторії стали презентації Василя Пинзеника – заступника Ужгородського міського голови та Петра Бобика – начальника відділу транспорту Ужгородської міської ради на теми розроблення високоякісної транспортної моделі для міста та оптимізації громадського транспорту. Обговорено питання отримання актуальних даних для прийняття виважених рішень щодо зміни транспортної інфраструктури.
Дмитро Беспалов, представник компанії “A + C” з фахової точки зору запропонував можливі рішення щодо розроблення транспортної моделі для міста Ужгород та приміської зони, окреслив головні проблеми та шляхи їх вирішення.
Натомість словацькі колеги Мірослав Фазекаш з офісу Кошицького самоврядного краю та Петра Гелеч – директор з продажу та комунікацій ARRIVA Slovakia a.s. поділились досвідом з організації автобусних перевезення як однієї з форм сталого транспорту
Не залишились поза увагою і залізничні перевезення як одна з форм сталого транспорту. Про існуючий стан та перспективи у цій галузі розповів Марек Каса, начальник відділу міжміської та міждержавної транспортної продукції залізниці Словаччини.
Насамкінець завершальною доповіддю конференції стало питання застотсування та розвитку найбільш екологічного транспорту – велосипедів. Про велоінфраструктуру як одну з форм сталого транспорту та її інтеграцію у транспортну інфраструктуру учасникам розповів Мартін Боло – представник компанії ОЗ Муліца.
Таким чином, міжнародна конференція проєкту CLIMADAM стала майданчиком для обговорень та дискусії актуальної для суспільства проблематики сьогодення – що таке зміна клімату, який вплив має на наше повсякденне життя, чим загрожує і що ми можемо зробити, щоб запобігти негативним наслідкам її впливу.
Захід проведено за рахунок Грантів Європейської економічної зони та з державного бюджету Словацької Республіки.
Назва проєкту: Стратегія адаптації до змін клімату та заходи щодо пом’якшення їх негативних наслідків для транскордонного регіону Словаччини та України
Код проєкту: GGC01008
Програмна область: GGC – Транскордонне співробітництво / Належне врядування, підзвітні установи, прозорість
Результат програми: GGC_OTC3 – Покращення словацько-української інституційної співпраці
Тривалість проєкту: 25.9.2020 – 30.4.2024 (тривалість конкретних заходів залежить від етапів)
Місце реалізації проєкту: Закарпатська область і Кошицький самоврядний край
