Мінрозвитку оголосило про Зміни №3 до ДБН В.2.2-40:2018 — того самого документа, який зазвичай читають архітектори і проєктувальники з олівцем у руці, а люди, без архітектурної освіти — з надією, що їх потреби нарешті помітять у просторі міста чи села.
Зміни уточнюють, вдосконалюють, підтягують до міжнародних стандартів усе, що має робити будівлю не просто спорудою, а місцем, де людина не натрапить на бар’єр там, де має бути відкритий шлях.
Документ набуде чинності 1 квітня 2026 року. Є час підготуватися. Бо зміни є. І їх треба враховувати в проектуванні нового і реконструкціях того, що побудовано колись раніше.
Зміни торкаються всього, що визначає гідний рух і гідну присутність людини у просторі:
як організовуються земельні ділянки, пішохідні доріжки й переходи;які мають бути пандуси, сходи, двері, санітарні кімнати — усе те, що здається дрібницями, доки не стає твоїм щоденним маршрутом;як працює навігація — тактильна, візуальна, зрозуміла з першого погляду й з першого дотику;якими мають бути евакуаційні шляхи, щоб рятувати, а не губити;якими мають бути санітарно-гігієнічні параметри.Це частина великої дороги, якою Мінрозвитку йде послідовно: крок за кроком оновлює нормативну базу, вмонтовуючи безбар’єрність у саму логіку і пріоритети при будівництві. Попереду — робота над іншими документами, які мають закріпити цей рух остаточно.
До підготовки наведених змін долучилися всі, хто знає, що таке простір, у якому хочеться і можливо бути: державні фахівці, науковці, громадські організації, експерти. Кожен приніс свою частку знань і досвіду, щоб підручна лінійка українського проєктування нарешті стала більш точною і повернутою до потреб дуже різних людей.
Міністерство розвитку громад і територій
