До скарбниці культурної спадщини Закарпатської області входять пам’ятки археології, історії, архітектури і містобудування, та монументального мистецтва.
Крім наукового, пізнавального, культурна спадщина відіграє важливу роль в справі національно-патріотичного виховання молоді, наочно показує самобутність культури українського народу, спадкоємність сучасного з минулим.
Внесення об’єктів у переліки пам’яток культурної спадщини і виключення з них провадяться за поданням спеціально уповноважених державних органів охорони культурної спадщини. На території Закарпатської області ці функції виконує управління культури облдержадміністрації. На території Закарпатської
області під охороною держави знаходяться 1493 об’єкта культурної спадщини, в число яких входять об’єкти трьох категорій – об’єкти національного, місцевого значення (1040 об’єкт) та об’єкти щойно виявлені, які до вирішення питання про занесення їх до Державного реєстру також підлягають охороні згідно чинного законодавства.
З метою забезпечення охорони пам’яток історії, археології, містобудування та архітектури, монументального мистецтва навколо них встановлюються системи охоронних зон – охоронної зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного шару, охоронні археологічні території. Система охоронних зон пам’ятки (або із составу зон охорони тільки його охоронна зона) встановлюється у кожному окремому випадку індивідуально.
З метою забезпечення захисту нерухомих пам’яток містобудівні органи при розробці схем планування територій районів та генеральних планів міст та інших населених місць повинні виконувати зазначені роботи за погодженням з відповідним органом охорони об’єктів культурної спадщини.
Велика увага приділяється охороні пам’ятникам археології. Охоронні зони виділяються з метою доступності для наукового дослідження. На ділянках, зайнятими пам’яткою та її охоронною зоною, без дозволу органів охорони культурної спадщини забороняється вести будівництво, вносити зміни в середовище, що оточує пам’ятку. Державні органи охорони об’єктів культурної спадщини мають право зупинити будівельні, меліоративні, шляхові та інші роботи у разі виникнення в процесі цих робіт небезпеки для археологічної спадщини. У 1998 році Україна підписала Європейську конвекцію про охорону археологічної спадщини. 18 березня 2004 року був прийнятий Закон України «Про охорону археологічної спадщини».
Регіональна політика в пам’яткоохоронній сфері спрямовується на забезпечення сприятливих умов щодо реалізації нормативно-правових актів України в галузі охорони культурної спадщини з урахуванням регіональних особливостей, збільшення та ефективного залучення ресурсного інтелектуального та економічного потенціалу регіону в цілому та окремих історичних населених місць.
Охорона нерухомих об’єктів культурної спадщини
ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР НЕРУХОМИХ ПАМ’ЯТОК УКРАЇНИ
ПРОГРАМА ЗБЕРЕЖЕННЯ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ
Закон України «Про охорону культурної спадщини»
Закон України «Про охорону археологічної спадщини»
Закон України Про «Перелік пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації»
Список історичних населених місць Закарпатської області
|
№ п/п. |
Населений пункт |
Датування |
|
1 |
VIII століття |
|
|
2 |
XI століття |
|
|
3 |
смт. Буштино |
сер. XIV століття |
|
4 |
смт. Великий Березний |
1427 рік |
|
5 |
смт. Вилок |
ХІІІ століття |
|
6 |
м. Виноградів |
ІХ століття |
|
7 |
смт. Воловець |
XV століття |
|
8 |
м. Іршава |
XIV століття |
|
9 |
смт. Королево |
1262 рік |
|
10 |
смт. Міжгір’я |
ХІІ століття |
|
11 |
м. Мукачево |
Х століття |
|
12 |
м Перечин |
ХІІІ століття |
|
13 |
м. Рахів |
1447 рік |
|
14 |
м. Свалява |
ХІІ століття |
|
15 |
смт. Солотвино |
XIV століття |
|
16 |
смт. Тересва |
перша пол. XIV століття |
|
17 |
м. Тячів |
сер. ХІІІ століття |
|
18 |
м. Хуст |
Х – ХІ століття |
|
19 |
смт. Чинадієво |
1214 рік |
.jpg){kind=link}